- слихати
- —————————————————————————————слиха́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
слихати — теп. ч. не вживається, недок., перех., заст. Чути. •• Сли/хом слиха/ти [ви/дом (в ві/чі) вида/ти]! традиційна формула, якою зустрічають здебільшого того, хто давно вже не був у когось, десь … Український тлумачний словник
слышати — Слышать слышати (4) 1. Воспринимать слухом что л.: Ступаетъ (Олег) въ златъ стремень въ градѣ Тьмутороканѣ. Тои же звонъ слыша давныи великыи Ярославь. 15. Тому въ Полотьскѣ позвониша заутренюю рано у святыя Софеи въ колоколы: а онъ (Всеслав) въ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
слиханий — а, е, заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до слихати. •• Де це (се) сли/хано уживається при вираженні здивування чи обурення … Український тлумачний словник